Конспект «У адвоката лікаря. Випуск 6» 21.02.2020

image blog

Тема: Правові аспекти лікування неповнолітніх

Гість: Наталія Лісневська, адвокат, медіаексперт з питань охорони здоров’я, заступник Міністра охорони здоров’я у 2014-2015 рр.

При наданні медичної допомоги дітям у медичних працівників завжди виникає чимало запитань, тому що чинне законодавство, яке регламентує цю сферу, далеке від досконалості – як і все законодавство в сфері охорони здоров’я. Останнім часом було декілька законопроектів, які подані до ВРУ і пов’язані з наданням допомоги неповнолітнім, і ці законопроекти викликали багато дискусій.

Сьогодні будемо розбиратися з юридичними нюансами надання медичної допомоги неповнолітнім – на що має право дитина і на що немає, коли потрібна згода батьків, а коли ні.

Що нам сьогодні говорить закон про лікування дітей?

Законодавче регулювання, як і все медичне законодавство, недосконале. Існує ще трохи радянської спадщини, де з правами пацієнта було трохи інакше, ніж з правами пацієнта у вільній Україні. Є багато спеціальних законів, які працюють з різними нозологіями. І при цьому є цивільне право, в якому визначаються поняття правоздатності, дієздатності та інші важливі правові категорії для цієї галузі.

Коли говоримо про дитину, то обсяг її дієздатності є різним в залежності від її віку. Обсяг правоздатності у дитини є від народження – вона має право на охорону здоров’я, на інформацію про своє здоров’я. Якщо 5- чи 7-річна дитина запитує у лікаря «що у мене і що з цим робити?», лікар зобов’язаний в доступній формі пояснити це дитині, а не сказати «я розкажу це твоїй мамі». Обсяг правоздатності у дитини і у дорослого абсолютно однаковий.

З якого віку дитина має право самостійно давати згоду на лікування?

Основи законодавства про охорону здоров’я, ряд спеціальних законів говорять про те, що дитина з 14-річного віку має право самостійно надавати інформовану добровільну згоду. Цю згоду лікар повинен запитувати, щоб надати дитині медичну допомогу.

У лікарів часто виникають питання, якщо у медичний заклад звертається підліток і надає згоду на медичне втручання. Це може стосуватися ранньої вагітності або припинення вагітності, наркоманії та інших соціально неприємних хвороб, про які підліток не хоче, щоб дізналися батьки.

Деякі юристи говорять, що якщо є підписана підлітком згода, то лікар є захищеним. Однак з цим складно погодитися. Всі спеціальні закони, які пишуть, що з 14-річного віку піділіток надає інформовану згоду на медичне втручання, не пишуть, що батьки таким чином звільняються від відповідальності за свою неповнолітню дитину, обсяг дієздатності якої обмежений, і що паралельно з дитиною цю інформовану добровільну згоду не повинні підписувати батьки.

За даних обставин лікарю потрібно мати дві підписані згоди – це має бути дорослий дієздатний, що зобов’язаний піклуватися про дитину, і сама дитина, що вона усвідомлює що з нею робитимуть, оскільки законодавець дозволив їй висловлювати свою позицію.

Складно з цим не погодитися. Законодавець забув одну річ – надаючи дитині право з 14 років самостійно надавати згоду на лікування, не можна говорити, що батьки взагалі можуть не приймати тут участі. Тому що якщо повернутися до законодавства, то батьки несуть повну відповідальність за дитину і стан її здоров’я до настання 18-річного віку. Тобто до 18 років ця колізія в законодавстві існує. З одного боку нібито достатньо згоди дитини і ніде не вимагається згода батьків. Але оскільки батьки несуть відповідальність за дитину, вони повинні давати паралельну згоду. Саме так рекомендуємо робити лікарям, бо в іншому випадку існує великий ризик отримати претензії з боку батьків при наданні медичної допомоги.

Як правило всі проблеми виникають, якщо є негативні наслідки. Якщо негативних наслідків немає –жодної відповідальності не буде.

Хто є законними представниками дитини і якими документами цей статус має бути підтверджено?

Це біологічні батьки, які не позбавлені батьківських прав, усиновлювачі або піклувальники. Це також можуть бути особи, які замінюють батьків тимчасово – тренер на зборах, вихователь в таборі, якщо є спеціальна згода батьків.

В якій формі має бути така згода?

На сьогодні немає визначеної нотаріальної чи іншої форми. Однак краще, щоб такий документ був нотаріально посвідченим, бо в іншому випадку його чинність треба буде доводити через суд.

Яким документом підтверджуються права опікуна і піклувальника?

Рішення опікунської ради, рішення про всиновлення. Також це свідоцтво про народження дитини, у якому записані її батьки. Батьки в такому разі повинні надати паспорти, щоб їх можна було ідентифікувати.

Батьки перебувають в процесі розлучення. Дитині потрібно зробити операцію. Один з батьків дає згоду на це, інший – пише відмову. Що робити лікарю у такій ситуації?

Складна ситуація, але лікар не повинен з’ясовувати відносини між батьками, він повинен діяти в інтересах пацієнта. Лікарю достатньо згоди одного із батьків. В даній ситуації лікар не може вибирати чия згода чи незгода більша і не повинен цього робити. В іншому випадку лікар повинен пояснити ситуацію батькам, щоб вони самі між собою порозумілися і дійшли згоди.

Якщо є письмова згода і усна відмова – лікар може не зважати на усну відповідь.

Коли є письмова згода і письмова відмова – варто діяти в інтересах дитини.

В таких випадках треба фіксувати кожен крок, тому що з високою долею вірогідності потім треба буде доводити власну правоту у суді.

Все необхідно фіксувати у медичній карті, яку веде лікар. Тому що тільки медична карта може захистити лікаря. Довести свою правоту можна буде тільки цими записами, тому варто робити їх детально.

Якщо говорити про відмову – це інша особливість надання медичної допомоги неповнолітньому. Законодавець дає право дитині з 14-ти років надати згоду на лікування. А що з приводу відмови? Чи може дитина відмовитися від лікування?

Спеціальні закони чітко регламентують, що з 14 років дитина сама повинна давати згоду і незгоду на медичне втручання. Додатково треба також отримувати згоду батьків.

Якщо дитина в цьому проміжку – з 14 до 18 років – відмовляється від лікування і підписує незгоду на втручання, то медичне втручання може бути здійснене тільки якщо за законом це медичне втручання може бути здійснене у примусовому порядку.

В інших випадках треба діяти в межах наданих дитиною документів і лікар не може проводити це медичне втручання на власний розсуд.

А якщо дитина проти, а батьки за?

За даних обставин лікар повинен чинити так, як сказала дитина. Все інше – тільки те, що дозволено в примусовому порядку – психіатрична допомога, наркологічна допомога, інші соціально небезпечні захворювання у яких є примусовий порядок лікування.

Якщо людині з певного віку надано право вирішувати, то з цим правом треба рахуватися.

Що робити, якщо один з батьків письмово погоджується на вакцинацію, а інший відмовляється?

У випадку наявності письмової відмови не варто робити вакцинацію. Сама дитина, якщо це дитина до 14-ти років, не може висловити свою думку. З відмовою може бути набагато більше проблем, ніж зі згодою.

Лікарям треба просити батьків досягати консенсусу самостійно. Лікар не повинен вирішувати таке питання і ставити на ваги згоду і незгоду батьків. Якщо обоє батьків присутні, вони повинні вирішити самі, лікар не повинен бути між ними арбітром.

Відповідно до законодавства чи має думка мами якусь перевагу перед думкою тата?

У нашому суспільстві вважається, що мама має більше прав, вона більше опікується дітьми і навіть при розлученні всі впевнені, що дитину залишать з мамою. Це неправильно, тому що за законом батьки є абсолютно рівними щодо виховання дитини в своїх правах, своїх обов’язках і в наслідках, що тягне за собою реалізація цих прав і обов’язків.

Чи можна поставити під сумнів записи в медичній документації через те, що лікар робить їх одноосібно?

Потрібно вести документацію, фіксувати час, коли зроблено запис. Якщо виникне необхідність дослідити цю документацію і вона буде відповідати реальним обставинам справи, реальному перебігу хвороби, нормативним документам і медичним протоколам, проблем бути не повинно.

Якщо звернутися до інструкції заповнення медичної документації – там чітко написано як вона ведеться і хто її веде. Як правило документацію веде лікар одноосібно і ставить свій підпис. Тобто законодавець визначив, що лікар повинен заповнювати документацію. Те, що там написано, апріорі вважається достовірним і таким, що відповідає дійності, якщо інше не буде встановлено шляхом проведення експертизи. Тому ведення документації лікарем одноосібно не ставиться під сумнів.

Ведення лікарем документації одноосібно робиться також на виконання закону «Про захист персональних даних» і багатьох інших нормативно-правових актів. Пацієнт обирає лікаря, якому він довіряє певні персональні дані і не бажає їх розголошення. Тому колегіально вести таку документацію просто неможливо.

Яку відповідальність може нести лікар, якому 15-річна дитина надала згоду на медичне втручання, а батьки не надали. Дитина під час лікування померла.

Лікар буде нести кримінальну відповідальність, тому що за таких обставин батьки можуть говорити, що не було їхньої інформованої згоди. Можливо вони про це не знали. В даному випадку лікар зробив помилку, тому що повністю розпоряджатися своїм життям і здоров’ям людина може з 18 років.

Якщо дитина зробила таке розпорядження, то його не було достатньо, щоб нести відповідальність за наслідки. Дитина дає згоду на лікування, одна до 18 років вона не може нести відповідальність за наслідки. Це відповідальність батьків і вони повинні вчиняти юридично значимі дії, такі як надання згоди чи незгоди.

Якщо дитина 14 років хоче вакцинуватися, а батьки не дають згоду. Як бути?

В такому випадку лікарю варто дослухатися думки батьків.

Дівчина у 16 років приходить в медичний заклад. Вона має право надати згоду на маніпуляцію – вона її надає. Але вона не хоче, щоб цю інформацію дізналися батьки. Як бути лікарю? Чи мають право батьки отримати інформацію, якщо дитина проти?

Батьки зобов’язані мати повну інформацію про стан дитини і лікар повинен її надавати, тому що саме батьки несуть відповідальність за стан здоров’я дитини. Бувають ситуації, коли підлітки бояться батьків і їхньої реакції на певні ситуації, наприклад, рання вагітність. Але у таких випадках наслідки для здоров’я дитини можуть бути незворотні, тому батьки повинні володіти цією інформацією.

Тобто якщо дитина забороняє лікарям говорити інформацію батькам, лікар все одно повинен повідомити їм?

У випадку необхідності проведення медичного втручання лікар повинен повідомити батьків. Якщо була консультація – то у лікаря немає зобов’язання бігати і шукати батьків. Під час медичного втручання можуть виникнути певні наслідки для здоров’я, а при консультації таких наслідків не буде.

Повернемося до сімейного права. Коли дитина стає заручником конфлікту батьків і часто це стосується надання медичної допомоги. Якщо між батьками конфлікт і мама, з якою дитина проживає, пише заяву в медичний центр з проханням не надавати ніяку інформацію батьку дитини. Батько звертається в заклад з письмовою заявою про надання інформації. Що робити медичному закладу?

Лікувальний заклад не може відмовити батьку в наданні інформації. Надання інформації залежить не від бажання чи небажання мами. Якщо мама хоче, щоб батько не міг отримати інформацію про дитину, вона повинна звернутися в суд і позбавити батька батьківських прав. Якщо такі документи додані до її заяви, тоді в керівника ЗОЗ є законні підстави не надавати інформацію, оскільки є правовстановлююче рішення, що батько не має прав стосовно дитини.

Що робити з інформованою згодою, якщо її заповнює бабуся або тітка, через те, що обоє батьків перебувають закордоном, а дитина хворіє і потребує госпіталізації?

При живих батьках і відсутності спеціального розпорядження, належним чином оформленого нотаріально, згода бабусі, тітки чи іншої особи, не матимуть для лікаря ніякого захисного механізму. Оскільки ці люди ситуативно знаходяться поряд з дитиною і юридично не мають права надавати цю згоду.

Батькам треба бути більш свідомими і надавати розпорядчий документ, якщо вони будуть відсутні довгий час. Або повинна існувати можливість швидко такий документ передати чи приїхати самим. Якщо за даних обставин будуть негативні наслідки медичного втручання, то у лікаря можуть виникнути проблеми, тому що медичне втручання було проведено без належної інформованої згоди. Якщо це ургентна ситуація – то згода не потрібна.

Порада для батьків – якщо вас очікує тривале відрядження і дитина залишається на когось із родичів, необхідно попіклуватися, щоб не виникла така ситуація. Необхідно надати нотаріально завірений документ і повноваження тій особі, яка залишається з дитиною на те, щоб вона мала право надавати згоду.

Ні дідусь, ні бабуся не є законними представниками дитини. І ніколи не можна знати напевно – можливо батьки на місці, а у бабусі просто інший погляд на лікування дитини. Бабуся прийде до лікарні, надасть згоду, сказавши, що батьків немає. Лікар проведе лікування, а завтра на порозі з’являться батьки і запитають чому не отримали їхню згоду, адже бабуся не є законним представником.

Тому обов’язково вимагайте документ, який підтверджує передачу повноважень законними представниками, бо в іншому випадку є всі підстави, щоб притягнути лікаря до відповідальності. Зважуйте свої ризики!

Дитині необхідно переливання крові і це питання життя, а батьки відмовляються від цього. Що робити лікарям?

Буває, що батьки дають згоду на оперативне втручання, а потім не дають згоду на переливання крові. Радимо лікарям брати інформовану згоду на медичне втручання, що може включати в себе переливання крові. Тоді інформована згода або підписується повністю, на всі аспекти і там перелічується також і переливання крові, або не підписується взагалі.

Якщо батьки дають згоду – то це комплексна згода на всі процедури, які виникають в процесі, і на переливання крові у тому числі. В іншому випадку, якщо лікарі розпочнуть медичне втручання, і воно передбачене медичним протоколом, це буде невиконання протоколу і може призвести до втрати пацієнта й інших правових наслідків для медиків.

В деяких випадках якщо дитина вже на операційному столі, а батьки вирішують, що вони не дають згоду на медичне втручання, лікарі кажуть, що це ургентна ситуація, переливають кров і рятують дитину. Однак потім все одно можуть виникнути проблеми.