Конспект «У адвоката лікаря. Випуск 4» 07.02.2020

image blog

Тема: Запити до медзакладів. Як реагувати?

Гість: Ірина Шкарівська, адвокат, начальник юридичного відділу ТОВ «Компанія «Ліберті Україна»

Що таке адвокатський запит? В яких випадках лікарі повинні надавати інформацію на такі запити та за яких умов?

Запити – це перші «ластівки» конфліктів і судових процесів. З роками кількість запитів до лікувальних установ зростає, тому лікарям потрібно ставати спеціалістами не тільки в медицині, а й в юриспруденції.

Адвокатський запит – це не звичайне звернення громадян. Тут не діє правило про надання відповіді у строк 30 днів.

Але, не панікуйте. Якщо ви отримали адвокатський запит, це ще не означає, що він ідеально оформлений. Адвокати теж люди, вони помиляються. Якщо у запиті є помилки або недоліки – ви не зобов’язані надавати на нього інформацію. Краще кілька разів проаналізувати запит і тільки після цього починати готувати інформацію.

Медична інформація – надзвичайно захищений з боку держави вид інформації. Вона регулюється кількома нормативно-правовими актами. Однак в Україні відсутній єдиний нормативний акт, в якому би роз’яснялося що робити медичним закладам при отриманні запиту і взагалі чим являється по своєму статусу медична інформація пацієнта.

Медична інформація – це один із різновидів інформації з обмеженим доступом. Про це було сказано у Рішенні Конституційного суду по справі Устименка, яке було прийняте ще 30 жовтня 1997 року. У законодавстві було сказано, що медична інформація, тобто інформація про стан пацієнта, діагноз, інші важливі речі, які виявляються в медичному закладі, являється інформацією з обмеженим доступом. Це означає, що має бути дотриманий спеціальний правовий режим не тільки зберігання цієї інформації, а й надання доступу до неї.

В законі «Про інформацію» говориться, що інформація про стан здоров’я, місце та дату народження пацієнта, місце його проживання являється інформацією з обмеженим доступом.

Адвокатський запит – це звернення адвоката до державних органів, підприємств, установ та організацій, громадських організацій, в якому адвокат просить надати певну інформацію або документацію. Це один із різновидів звернення, який передбачений законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В законі чітко вказано недоліки адвокатських запитів, які зобов’язують медичний заклад відмовити у наданні інформації:

  • запит має бути оформлений лише стосовно клієнта адвоката;
  • запит не повинен стосуватися надання висновків чи роз’яснень. Трапляється, що адвокат звертається не за наданням копій документів, а за роз’ясненням тих чи інших медичних моментів. Для цього існують відповідні експертні установи, які мають давати такі роз’яснення;
  • запит має супроводжуватися наданням копій документів – свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер або доручення органу, який уповноважений надавати безоплатну правову допомогу.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю – це документ, який підтверджує фах адвоката, який здобув юридичну освіту і має право займатися адвокатською діяльністю.

Ордер – це один із формалізованих документів. В ордері має бути вказано найменування вашого медичного закладу як закладу, до якого адвокат уповноважений звертатися. В старих бланках ордерів на звороті документу вказувалося обмеження на представництво, тому варто перевіряти наявність копій обох сторін ордеру, щоб пересвідчитися, що обмежень немає.

В нових бланках всі обмеження вказуються на лицьовій стороні ордеру. Нові бланки ордерів мають QR-код. Зісканований код покаже профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів. Треба звертати увагу чи не зупинена або припинена його адвокатська діяльність. Однак навіть без QR-коду можна зайти в реєстр адвокатів і подивитися необхідну інформацію.

В законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко сказано, що крім копій цих документів, вимагати інші документи забороняється. Адвокати звертають на це увагу отримувача запита і виділяють жирним шрифтом, щоб заклад відразу надав всю інформацію. Однак перед наданням будь-якої інформації необхідно тричі подумати. Бо диявол криється в деталях.

Підприємства, установи, організації мають надати інформацію або копії документів на запит, але крім інформації з обмеженим доступом, до якої відноситься інформація про пацієнта.

Тому тільки на підставі 2-х документів (свідоцтво та ордер або доручення) без надання додаткових доказів адвокат не має права витребувати інформацію і вимагати розкриття лікарської таємниці.

В конкретному випадку, коли адвокат звертається до медичного закладу, свідоцтва та ордеру або доручення не достатньо. Яких документів буде достатньо?

Пацієнт, який є клієнтом адвоката, повинен надати адвокату згоду на витребування його медичної інформації. На практиці прикладається нотаріальна згода пацієнта, договір або витяг з договору з підписом пацієнта, де чітко вказано, що пацієнт надає згоду на витребування саме цієї медичної інформації. В законодавстві це прямо не виписано, тому на практиці застосовується будь-який спосіб або навіть всі разом. Медичний заклад має пересвідчитися, що пацієнт надав таку згоду.

Тому, якщо разом із запитом заклад отримує тільки 2 документи, то він має відмовити у наданні інформації, тому що під загрозою буде репутація закладу. Медична інформація надзвичайно захищена і лікарі повинні розуміти всю відповідальність, яку на них покладено, якщо інформація буде розголошена не тим людям.

Які строки надання відповіді на адвокатські запити? І які наслідки, якщо не дотриматися їх?

Строк надання відповіді - до 5 робочих днів з моменту отримання запиту. Якщо необхідно здобуття великого масиву інформації – строк можна продовжити до 20 робочих днів, але це потрібно обґрунтувати.

Щодо відповідальності – якщо відповідь не буде надана у строк, керівник медичного закладу може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

КАСУ передбачає кілька видів санкцій. За ненадання, неповне надання або надання інформації, яка не відповідає дійсності, якщо воно здійснено вперше – штраф від 420 до 800 грн. Якщо таке порушення здійснено повторно – штраф до 1300 грн або громадські роботи. На практиці громадські роботи застосовуються рідко.

Щодо процедури притягнення до відповідальності – до місцевої Ради адвокатів пишеться скарга, складається протокол, який передається до суду. Суд прийматиме рішення про притягнення до відповідальності.

Інколи до адміністративної відповідальності порушника не притягають. Якщо закінчилися строки (3 місяці з моменту вчинення) або діяння визначається як малозначне.

Є стаття кримінального кодексу, однак вона рідко реалізується, тому що важко уявити тяжкі наслідки, які можуть виникнути через таку ситуацію.

Якщо абзац про згоду на надання медичної інформації міститься у самому тексті адвокатського запиту із підписом пацієнта - чи буде такий документ мати силу?

У зв’язку з тим, що у законі з цього приводу нічого не написано, це застрахує заклад принаймні таким способом.

Виходячи з того, що інформація про пацієнта є інформацією з обмеженим доступом і медичний заклад повинен пересвідчитися, що цей пацієнт є клієнтом цього адвоката і надав йому право витребування документів, такий варіант можливий.

Медичний заклад не може відмовити у наданні інформації, якщо немає копії договору або копії паспорту. Ці документи вимагати не можна.

Це все стосується надання інформації про пацієнта і лікування.

Якщо на адресу лікувального закладу надходить запит із проханням надати інші документи, які не стосуються лікування пацієнта і не є об’єктом лікарської таємниці, таку інформацію заклад повинен надавати на підставі запиту з долученням ордера і свідоцтва. Ніяка додаткова інформація про підтвердження від пацієнта не потрібна.

Запити правоохоронних органів – що мають робити з ними керівники лікувальних закладів?

Відмовляти. Єдина норма, на яку посилаються правоохоронці при поданні таких запитів – це ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). У цій статті говориться, що правоохоронці як сторона обвинувачення у процесі розслідування мають право збирати докази, в тому числі шляхом витребування інформації і документації від підприємств, установ, організацій.

Медична інформація – це інформація та документація, яка містить охоронювану законом таємницю. Під інформацію з таким статусом передбачена окрема глава 15 Кримінального процесуального кодексу України. Там написано, якщо певний документ має охоронювану законом таємницю, то для витребування такої інформації повинен бути виписаний окремий документ – ухвала суду. Слідчий за погодженням з прокурором звертається до суду, обґрунтовує необхідність витребування інформації і суддя видає ухвалу, на яку заклад має відповісти.

Тому правоохоронці, які надсилають просто запит на підставі статті 93 КПК, отримають відмову. Без ухвали суду медичний заклад не має права поширювати охоронювану інформацію.

Щодо судових документів – це може бути ухвала суду цивільної або кримінальної інстанції.

Якщо до медичного закладу надійде така ухвала, впродовж 5 днів необхідно надати інформацію або повідомити суд, якщо для цього потрібно більше часу. Якщо цього не буде зроблено – до закладу можуть бути застосовані заходи процесуального примусу – тимчасове вилучення документації. Суддя дає доручення судовому виконавцю за місцем розташування медичного закладу і виконавець буде їх витребувати.

Інший наслідок бездіяльності – накладення штрафу, який зараз може бути до 20 тис. грн.

Ухвали у кримінальних справах надходять по більш серйозних медичних злочинах, коли суб’єктом злочину є лікар, або справа стосується підробки медичної документації. Є також випадки, коли документацію витребують по категоріям злочинів, які взагалі не пов’язані з діяльністю медичних закладів, але документація потрібна аби встановити ушкодження здоров’я – фізичне ушкодження, каліцтво чи моральну шкоду.

Що робити з такою ухвалою?

Необхідно звернути увагу на її реквізити. Залежно від того які з них наявні чи відсутні буде залежати відповідь:

  1. Якщо зроблена помилка у реквізитах медичного закладу – неправильно зазначена назва або адреса – у наданні інформації можна відмовити.
  2. Перелік осіб, яким надається право прийти і отримати тимчасовий доступ до речей або документів. Має бути вказано ПІБ, регалії особи, регалії органу. Інколи пишуть «та іншим особам за їх дорученням». Якщо до закладу прийшла особа не вказана у переліку, треба перевірити її доручення. У правоохоронців необхідно перевіряти посвідчення - чи співпадають вони з тими, які зазначені в ухвалі.
  3. Строк дії ухвали. За КПК строк дії ухвали не може перевищувати 1 місяць. Якщо ухвала прострочена – відмовляйте.
  4. Що стосується процесу видачі документації – цей процес виписаний у КПК. Варто звернути увагу – в ухвалі витребуються копії чи оригінали документів. При вилученні має бути залишений опис вилучених документів. Правоохорнці повинні пред’явити оригінал ухвали і залишити її копію для закладу. Якщо витребуються оригінали документів – на вимогу закладу мають бути залишені копії. Однак це право, про яке необхідно заявити і вимагати його дотримання. Якщо потрібно виготовлення копій документів - у кодексі сказано, що виготовляються вони на технічних засобах закладу і тільки за згодою. Тому якщо немає технічної можливості або бажання ксерити стоси документів – можна абсолютно законно запропонувати правоохоронцям прийти зі своїм ксероксом.

Треба пам’ятати - якщо заклад незаконно відмовить у наданні інформації чи документації – може бути застосовано обшук. Обшук - це не тимчасовий доступ. Він здійснюється примусово, і правоохоронці не будуть чекати поки будуть знайдені документи. Тому не варто відмовляти у наданні інформації на запит, якщо для цього немає законних підстав.

Інформацію надавати потрібно, однак головне завдання – уважно читати документи, з якими прийшли правоохоронці, щоб не порушити закон, не надати інформацію людям, які не мають на це право або на вимогу документу, у якого закінчився строк дії.

Запити від страхових компаній – чи треба надавати інформацію про пацієнта?

На запити страхових компаній надавати інформацію потрібно, тому що на це є пряма вимога закону. Закон України «Про страхування» містить окрему норму про запити. У цій нормі сказано, що у разі розслідування страхових випадків страхова організація має право звернутися із запитом до державних органів, до правоохоронців, до медичних закладів із витребуванням інформації та документації. У законі також сказано, що якщо ця інформація має статус конфіденційної, то працівники страхової зобов’язані дотримуватися конфіденційності.

Якщо відомо, що пацієнт застрахований, для запобігання розголошення варто взяти у нього згоду, що він не заперечує проти передачі інформацій конкретній страховій організації.